Ви помітили, що ваша дитина дуже «важко» встає зранку і дуже довго збирається до школи. А коли ввечері запитуєте її, як справи, відводить очі. Крім цього, останнім часом ваш син чи донька частенько скаржиться на вчителів і однолітків. І ось телефонує класний керівник, і ви чуєте: «Ваша дитина сьогодні не була на уроках»...

Усі причини, з яких діти прогулюють заняття, можна умовно розділити на три групи: дитині нудно, вона чогось боїться або переживає негаразди в родині.

Отже, відсутність інтересу і мотивації до навчання. Дитина каже, що в школі нецікаво, не подобаються певні предмети. Звичайно, таке ставлення не може не позначитись на якості навчання. Можливо, потрібно ще раз уважно розглянути здібності учня і перевести його до іншого класу або школи з іншим «профілем». Як стверджують психологи, жодна дитина не народжується на світ лінивою. Ліниві діти — це діти, які насамперед утратиш мотивацію.

Ще одна причина прогулів — шкільні фобії: дитина боїться вчителя, контрольних, якогось конкретного предмета, боїться не виправдати очікування батьків, які вимагають успішності — відповідно зникає впевненість, а інколи й формується комплекс неповноцінності. Уроки перетворюються на каторгу, з якої, звичайно, хочеться втекти. Якщо дитина чомусь ненавидить школу, батькам потрібно поговорити як з учителями, так і з власним чадом. Проте однозначно ставати на чийсь бік інколи небезпечно — можна лише поглибити проблему.

Буває, до пропусків спонукає навіть бажання здобути авторитет у певній групі неформальних лідерів, які також прогулюють. Така ситуація досить небезпечна, адже наступним кроком може бути сигарета, пляшка пива замість уроків тощо.

Проте й батьки самі нерідко провокують таке явище, якщо вони лояльно ставляться до небажання дитини йти до школи. Сини й доньки в такому разі дуже часто прикриваються «поганим» самопочуттям. Провокує пропуски занять і атмосфера вседозволеності, яку також інколи створюють самі батьки.

Прогули — це лише верхівка айсберга. За цим явищем ховаються глибокі проблеми в родині. Дитина не те що до школи, а й додому не завжди хоче повертатись. Неблагополучні родини, які ведуть асоціальний спосіб життя — яке в таких умовах може бути виховання! Тут мають втрутитися й соціальні служби.

ПРОГУЛИ — «ХВОРОБА» ПІДЛІТКІВ

За словами психологів, таке явище, як прогули, трапляється здебільшого в підлітковому віці, коли над дітьми послабляється контроль:

Можна навести історію шестикласниці, яка не бажала йти до школи і майже весь навчальний рік прогуляла, мотивації до навчання в неї вже зовсім не було. Під час розпитувань старших підлітків чулося багато нарікань на вчителів. Інших учнів, які були невгамовними на уроках — часто просили покинути клас.

Або ситуації, спричинені великою тривогою перед заліковими тестами, контрольними, коли в дітей навіть підвищується температура чи виникають інші вияви соматичних розладів (нудота, головні болі і т. ін.).

Якщо до підліткового віку батьки не сформували інтересу до процесу навчання в школі, варто орієнтувати дитину на здобуття професії. Наприклад, іти до профтехучилища або технікуму. Так, батьки за згодою сина відвезли його документи до залізничного училища. І врешті-решт підліток став успішно навчатись. У школі ледве засвоював програму і мав силу силенну пропусків.

Батькам варто також правильно розставити акценти. Потрібно наголошувати на тому, що дитина навчається для себе. Варто також не забувати про режим підлітків, щоб вони, як кажуть, не загулялись. Надто багато часу «на вулиці» не дасть хороших результатів.

КІЛЬКА ПОРАД БАТЬКАМ

Насамперед, потрібно з’ясувати причини прогулів. Без цього проблему не розв’язати. Якщо це певні страхи, то силою відправляючи дитину до школи, проблеми не розв’язати. Без розмови з учителем, класним керівником також не обійтися. Практична порада — допоможіть дитині з предметами, з яких вона демонструє низьку успішність. Не забувайте, що в комплексному, подоланні проблеми ключова роль належить не лише дитині, вчителям, а й вам.

За матеріалами «Освіта України», №67-68, 5 вересня 2011