Я НЕ ТАКА, ЯК УСІ, В МЕНЕ НЕ ВИЙДЕ

— Доньці-третьокласниці — дев’ять років. Дівчинка для свого віку висока, досить міцної статури, вдалася в тата. Через це у неї сформувалися певні комплекси: соромиться свого зросту («Мені соромно перевдягатися з дівчатами на фізкультуру», «Я найвища в класі, мене у шерензі вчитель ставить першою» тощо). До того ж у доньки й інші комплекси щодо зовнішності: «в мене пухнасте волосся», «щілина між зубами», «мій шкільний піджак довгий, а в інших дівчат — короткі». При цьому вчиться дівчинка добре, але дуже часто сумнівається у своїх силах: «у мене це не вийде», «я ніколи цього не вивчу», «я так зробити не можу». Підкажіть, як підвищити самооцінку в дитини?

ПОРАДА ПСИХОЛОГА

— Іноді батьки намагаються допомогти, але не вміють пояснити, як почуватися впевненим, як використовувати особливості своєї зовнішності. Звичайно, найкраща порада у цьому випадку — звернутися до психолога, який допоможе набути лідерських навичок. Поясніть дівчинці, що мине зовсім небагато часу, і ровесники наздоженуть її у фізичному розвитку. Можливо, варто записати доньку на танці або у спортивну секцію, де фізичне навантаження підкріпить розвиток і силу волі. А взагалі, сором’язливість у такому віці — природне явище, тому реакція на свою несхожість у дитини означає, що психічно вона розвивається цілком нормально.

«Освіта України». №65-55, 29 серпня 2011