Проведення батьківських зборів
Класні батьківські збори слід проводити систематично. Кожний такий захід має стати своєрідною школою просвітництва батьків, розширити їх педагогічний кругозір, стимулювати бажання бути добрими батьками. На батьківських зборах проводиться аналіз навчальних досягнень учнів, їхніх можливостей, ступені просування класу в навчальній діяльності. Батьківські збори — це нагода продемонструвати батькам успіхи їхніх дітей. Розмова на зборах має йти не про оцінки, а про якість знань і міру інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній та моральній мотивації.
До батьківських зборів доцільно готувати виставки творчих робіт учнів, проводити тестування й анкетування дітей на теми, які потім будуть обговорені з їхніми батьками. Характер і напрям заходу підказує вчителю саме життя, система організації роботи в учнівському колективі. Тематика й методика зборів мають враховувати вікові особливості учнів, цілі і задачі виховання, поставлені перед школою.
Рекомендації щодо проведення батьківських зборів
1. Батьківські збори мають просвіщати батьків, а не констатувати помилки й невдачі дітей у навчанні та недоліки їхнього виховання.
2. Тема зборів має враховувати вікові особливості дітей.
3. Збори мають носити як теоретичний, так і практичний характер: обговорення ситуацій, тренінги, дискусії та ін.
4. Збори не повинні присвячуватися обговоренню й осудженню особистостей учнів.
Щоб виховання дітей було успішним і допомагало вдосконаленню особистісних якостей дитини, необхідно поєднати зусилля педагогів і родини та визначити, яким чином повинні будуватися відносини вчителя і сім’ї. Існує певна специфіка родинного виховання, що відрізняється від виховання суспільного, але важливо знайти спільну основу, що поєднала б сім’ю і школу. Адже мета батьків і вчителя одна — виховати справжню людину.
Основне завдання класного керівника — створити умови для вільного розвитку фізичних і духовних сил учнів, керуючись інтересами дітей та їхніми віковими потребами. Учитель має захистити юні особистості від усіх несприятливих факторів, що заважають їхньому становленню і розвитку.
Класний керівник має знати проблеми фізичного та психологічного здоров’я своїх учнів і зробити все можливе задля того, щоб і батьки, і учні не боялись розповідати йому про свої труднощі. Учитель має пам’ятати, що, виховуючи учня, він впливає, в першу чергу, на виховний потенціал родини, у якій зростає ця дитина. Отже, об’єктом професійної уваги виступає не сама родина і не батьки дитини, а родинне виховання. Саме в цих межах слід розглядати взаємодію класного керівника з батьками. Педагог має знати, якими є матеріальна сфера буття конкретної родини, образ її життя, традиції та звичаї. Для цього класний керівник має здійснювати свою педагогічну діяльність у таких напрямках:
1. Дослідження родинної атмосфери, у якій зростає дитина, відносини між усіма членами родини.
2. Надання психолого-педагогічної освіти батькам через систему батьківських зборів, консультацій, бесід.
3. Організація та проведення спільного дозвілля дітей і батьків.
4. Захист інтересів і прав дитини у неблагополучних родинах.
У практичній роботі з батьками учнів класний керівник використовує колективні й індивідуальні форми взаємодії. Причому в обох випадках реалізуються як традиційні форми роботи (батьківські збори, загальнокласні конференції, індивідуальні консультації, відвідування на дому), так і нетрадиційні (тематичні консультації, батьківські читання, вечори).
Навчальне видання Серія «Класний керівник». Батьківські збори, 7-9 клас. О.JI. Співак, упорядник, 2007 |