Понеділок
18.12.2017
07:54
Головна » Файли » Позакласна робота » Позакласна робота

Веселий ярмарок
03.12.2012, 13:16
Виховний захід на тему "Веселий ярмарок"
Мета. Ознайомити дітей з традицією ярмаркування українського народу. Виховувати риси дбайливого гос¬подаря, формувати бережливе ставлення до резуль¬татів праці. Навчати дітей змалечку заощаджувати кожну зароблену копійку.

Свято проводиться в клас або просто в залі, оформ¬леному на зразок ярмарку. Попід стінами розміщені яс¬краво прикрашені лотки із написами: «Картопля», «Ка¬пуста», «Морква», «Помідори», «Огірки», «Гарбузи», "Часник», «Цибуля», «Груші», «Яблука», «Лікарські рослини», «Посуд», «Гончарні вироби», «Вишивки» та ін. Відповідний товар, зібраний дітьми на пришкільних ділянках, виготовлений на уроках трудового навчання та заняттях гуртків, розкладений у кожному лотку. Біля кожного лотка — учень-продавець. У зручному місці — стільці для тих, хто захоче відпочити. Ведуча.
Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на всіх там чудові гостинці!
На ярмарку «нашім веселім, багатім Є чим дивуватись і є що придбати. Тут щедрі дарунки і саду, й городу, Тут пісня і жарти — усім в нагороду.
Ведуча.
Тут речі умільців ні з чим незрівнянні, Барвисті стрічки, рушники вишивані. Полив'яний посуд — тарелі, горнятка, Сопілки — хлоп'яткам, намиста — дівчаткам.
Ведучий.
Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте, Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Під мелодію української народної пісні «Ой, там, на току, на базарі «часники свята заходять до залу, підхо¬дять до лотків, розглядають товар, прицінюються. Про¬давці припрошують купувати і рекламують свій товар.
Пісня «Запрошуємо на базар»
танцюють «Вибрики»
(Входять дві дівчини і два хлопці)
1-а дівчина. Пішли, пішли!
2-а дівчина. Ти йдеш, чи не йдеш?
1-а дівчина. Здоров була, кумонько!
2-а дівчина. Здорова була, кумасю!
1 -а дівчина. Ти на ярмарок?
2-а дівчина. Аякже, на ярмарок, на ярмарок!
1-а дівчина. Ведеш свого продавати?
2-а дівчина. Веду, бо вже не годна.
1 -а дівчина. А куди їде твій сусід?
2-а дівчина. Зараз спитаю. Явтуше, ти на базар? Явтух. На базар.
2-а дівчина. Підвези!
Явтух. Добре, сідай. Обережно! Віз не поломайте. Звучить весела українська музика. На бутафорському возі, «завантаженому овочами» (діти в костюмах ово¬чів), на ярмарок їде Явтух. Відбувається діалог між дітьми-покупцями і Явтухом (як в українській народній пісні «Да куда їдеш, Явтуше»). Діти.
Да куди їдеш, Явтуше? Да куди їдеш, наш друже? Явтух. Не скажу! Діти.
Да коли ж твоя добрая ласка. То й скажеш! Явтух. На базар! Діти.
Ой. що везеш, Явтуше? Ой що везеш, наш друже? Явтух. Не скажу! Діти.
Да коли твоя та добрая ласка, То й скажеш!
Явтух. Скажу, коли відгадаєш загадку. Явтух загадує дітям загадки про овочі. Стоїть пані чепуриста, бо вдягла сорочок триста. (Ка-пуста) Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква)
Товстий Гнат При землі не впізнають, А як вирвеш, борщик звариш, Тоді й похвалиш.
(Буряк)
Без рук, без ніг, а виліз на пліт. (Гарбуз) Сидить Марушка в семи кожужках, Хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля)
На городі молода пишні коси розпліта, У зелені хустинки золоті хова зернинки.
(Кукурудза)
Явтух (до продавців). Є в вас таке? Продавці. Є.
Під мелодію української народної пісні «Ой, там, на току, на базарі» учасники свята заходять до залу, підхо¬дять до лотків, розглядають товар, прицінюються. Про¬давці припрошують купувати і рекламують свій товар.
Продавець картоплі.
Купуйте, купуйте усі бараболю, Варіте і смажте із сіллю й без солі, Сто страв господиня з картоплі зготує, Картопля як хліб — вона всіх нагодує. (Хлопець розказує бувальщину). Зібрав голова колгоспу своїх підлеглих і говорить: «У минулому році ми посадили сто гектарів картоплі — жу¬ки з'їли. Цього року ми посадили сто п'ятдесят гектарів картоплі — жуки з'їли. Так давайте в наступному році посадимо двісті гектарів картоплі — може, ті жуки на¬решті подавляться».
— Дядьку Петре! Я обробив картоплю хлорофосом а через годину пішов дощ. Як ви вважаєте, загинуть жу¬ки чи ні? Продавець капусти.
Купуйте капусту, вона вітамінна, І солена а бочці, в салатах відмінне. У борщику, в супі, в смачних гоубцях., І смажеь а в маслі, і І (Дівчина просить хлопця). Купи! Будь ласка, купи! Пісня «Продай милий сиві бички купи мені черевички». (Виходять два хлопці)
— Куме!
— Га?
— А що будете просити за поросят?
— Та... Даремно віддав би, так жінка з'їсть...
— А що, не їдять?
— Не-е...
— От би їм та апетит куми!
— О-о! Тоді ціни б їм не було. Хто б їх на базар повіз... їдуть далі.
— А ви, куме, вирішили корівку продавати?
— Еге ж.
— Хороша корова, видна, годована...
— Та? Якби ще доїлася, ціни б їй не було! Пр-ррр!
— Приїхали!..
Учасники повертають стільці спинками до глядачів Стають позаду:
— Люди! Налітай на поросят! Світ ще таких не бачи? їдять все підряд. Ростуть як на дріжджах! Якби було чим годувати, нізащо не продав би! Налітай!
— Гей, люди! Купіть корову! Спокійна, добре їсть, а що вже молока дає — видимо-невидимо! Весь посуд зайняв, нема в чому води принести. Якби мав кілька зайвих відер — нізащо б не продав!
— Беріть поросят, не пошкодуєте. Що? Та вони ще й
Шкода того нещасного, що купив. Його жінка вдома з'їсть!..
— А мого покупця хіба мені не шкода? Чи ви, куме] думаєте, що я геть без серця? Обоє щиро плачуть.
— Куме!
—Га?
— А давайте по ярмарку прогуляємось, побачимо чим люди торгують!
— Ходімо!
Учасники, широко відкривши очі та роти, роздивля¬ються по сцені: Разом. Чого тут тільки нема!.. — Соло, м'ясо і ковбаси, . Оселедці, бочка квасу.
— Жир, сметана, холодець,
— Хрін, капуста, сирівець.
— Сир, цибуля і часник,
— Курка, гуска, кріль, індик.
— Гуслі, скрипка і сопілка,
—Пиво, мед, вода,
— Разом. Горілка... пауза.
—Діжі, бочки, корзинки.
— Штани, шапки, та свитини
— Туфлі, чоботи, калоші.
— Постоли — і все за гроші!
— Сукні, персні та намиста,
— Пиріжок, вареник, тісто.
— Пшениці, овес, ячмінь,
— Баранець, коза і кінь.
— Каструлі, горшки, тарілки.
—Склянки, банки і Разом. Горілка...
Пауза. Ковтають слину, продовжують:
—Салат, перець і котлети
— Помідори, хліб, гірчиця,
— Вишні, яблука, суниці.
— Груші. сливи, глід, грибочки,
— Яйця, бульба, огірочки.
— Дьоготь, дуст, смола, морилка,
Мухомори і Разом. Горілка-а... Пауза.
— Куме!
—Га?
— Давайте...
— Давайте, куме!
Учасники уявно перехиляють напої, і називають:
- Пиво квас, вино, горілка

Пісня «Ой ти гарний Семене».

Все навколо гуде,
Веселяться люди,
Ми не знаєм, що було,
Знаємо, що буде.
Ярмарок! З Коломиї ярмарок! І веселий, і кипучий Коломиї ярмарок! (Реклама овочів).
Продавець цибулі.
Погляньте, цибуля яка уродила — Велика, ріпчаста, ну — справжнєє диво. Цибулю на зиму собі запасайте, Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.

продаю чоловіка! Купіть чоловіка! Добре їсть. Пісня «Ой там на току, на базарі жінки чоловіків продавали
Я свого продам! Таки продам! Нічого не робить! Тільки спить і їсть! Пісня «Грицю, Грицю до роботи».
Продавець груш.
Скуштуйте цю грушу — солодку, духмяну. У роті, немовби медок, вона тане. Продавець яблук.
Лоточка із яблуками не обминайте, Які до смаку вам, такі вибирайте. Сортів тут багато, усі вони — різні, Ось яблука ранні, ось — яблука пізні. Ведуча. Одні везуть на базар, щоб продати. Інші ідуть, щоб купити. І обов'язково на ярмарку. Лунають уланські народні пісні, танці і жарти.
Ведучий. З найбільшим нетерпінням чекали на ярма¬рок хлопці та дівчата, бо тут можна і себе показати і на другу» подивитись. Пісня «По дорозі жук».
Продавець лікарських рослин.
Беріте калину — червоні корали.
Ці кетяги небо і сонце ввібрали.
Напоїть матуся калиновим чаєм —
Недугу ураз як рукою знімає.
Дівчина (до хлопця).

Ану ходи!
Ой пане, у вас є такий лік,
Аби дати моєму Василеві,
Би менше швендів?!
Продавець. Ага, є! Дайте йому напитися вареного маковиння, та й буде більше спати. Дівчина. Є! А хто буде тоді робити?! Продавець. Ну, то дайте йому «Дірол» він буде жу¬вати і не буде говорити.
(До чоловіка). Хлопе! Іноді краще жувати, ніж говорити. (Входять два хлопці).
1-й хлопець. Ой, куме, та тут повно людей?!
2-й хлопець. Що то значить — Коломия!
1-й хлопець. Не докаже й калинівський базар!
2-й хлопець. А людей, як мурашок у цукрі!
1-й хлопець. Лиш циганів бракує, щоби сі пошили!
(Під музику виходять цигани).
Циганка.
О, шановне панство! Вас вітає шатро циганське Ми не з Румунії, ми з Закарпаття Нам не треба ні бульби, ні шмаття. Ми вміємо танцювати, співати, Можемо щось узяти, І нікому не сказати.
(Танець циганів).
Продавець гарбузів.
Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи — Жовтобокі, величезні, аж у землю вгрузли, їжте кашу гарбузову, вживайте насіння, А найбільший припасіть парубкам на сватання. Ось цей — на сватання, Цей — на насіння, Ось цей будемо їсти Цей від облисіння.
Ведучий. Хіба то були торги? Хіба колись знали, як, де і чим потрібно торгувати? Ось краще подивіться та повчіться...
На сцену виходять молодики з молодицями, нав'ючені величезними валізами, торбами та рюкзака¬ми. На мелодію української народної пісні «Цвіте терен співають:
Цвіте терен, цвіте терен,
Листя опадає.
Хто не їде за границю,
Той горя не знає. — двічі
А ми, славні комерсанти,
Та й горя зазнали:
Вечероньки не доїли,
Нічки не доспали. — двічі

Ой сиджу я на митниці
Та й біля віконня.
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце. —двічі


У Варшаві на базарі
Треба все спродати —
На мільйони польських злотих
Шмаття накупляти... — двічі

Продавець посуду.
Підходьте сюди, дорогі господині,
Та й виберіть посуд всій вашій родині.
Тут ложки, миски і всілякі горнята,
Мішалки, терки і качалка пузата.
Продавець гончарних виробів.
Макітру купіть, щоби маку натерти,
Гладущик, щоб пити смачне молоко
Горщечки, щоб квіти гарні посадити
Великий горщок, щоб куті наварити.
Продавець вишивок.
Дивуйтесь, купуйте, але не баріться
Краса-то яка — підійдіть, подивіться
Яка то робота, які то узори
А в цих вишивках — пісні і лани неозорі.
Птахів щебетання, весняні світання.
Квітковий розмай і калини зітхання.
Оця вишиванка пасує дівчатам!
А ці сорочки до лиця вам, хлоп 'ята!
Для вас готували прекрасні майстрині
Ось ці пояси — і червоні, і сині.
(Входить бабуся).
Бабуся. Ой, яке чудо! Та я ніби в дитинство поверну¬лася і потрапила на справжнісінький український ярма¬рок!
Учитель. Ні-ні, бабусю, це ви потрапили на шкільний веселий ярмарок, а ми, готуючись до його проведення. хотіли хоч частково відродити традицію українського ярмаркування. Розкажіть нам, будь ласка, як ви колись ярмаркували.
Бабуся. Ярмарок, діти мої, для українського народу завжди був очікуваною і бажаною подією. Як правило, великі ярмарки відбувалися в кінці літа Зібравши врожай хліба, овочів, фруктів, господар ба¬чив, що з цього достатку можна продати, щоб прикупи¬ти щось з одежі, хатнього начиння, або поміняти то¬вар на товар.
Ще за кілька днів господарі з синами змащували ко¬леса возів, вистеляли їх сіном та домотканими килима¬ми, складали товар, що мали везти на продаж.
Господині з дочками готували святковий одяг, щоб самим показатись і на інших подивитись, а, як потала¬нить, то й жениха знайти.
Коли наставав ярмарковий день, то шлях, що тягнув¬ся до містечка, кипів народом, який поспішав з усіх навколишніх сіл і містечок.
Чекай, моя миленькая,
На продам фасолю,
То тобі за фасолю
Куплю парасолю.

Закувала зозулечка,
Сіла на корінець,
Казав тобі, моя люба,
Що куплю гребінець.
Ой продала Катерина
На ярмарку просо.
Та "І купила мені файну
Хусточку до носа.

Ой чи правда, чи не правда.
Чи поясняй байку.
Що купила Марусечка
Мені тарадайку.
Ой легіню, легінику,
Солодкий Йваночку.
Купи мені на ярмарку
Файну сопілочку.
Ой ніхто так не заграє,
Як Іван весело.
Хай усі його почують
На десяте село.
Ой чобітки червоненькі,
Ти й де ви зроблені,
І коли ви в коломийський
Базар завезені.

Ой продала Марусечка
Та півмішка гречки.
Купила Василькові
Джинси наймодненькі.

Чи я тобі не казала.
Милий мій Василю.
Купи мені коралики,
На біленьку шию.
А як купиш коралики.
Буду в них ходити.
Буду тебе Василечку
Любити, любити.

Ой, чия то дівчинонька
Чи не того вуйка,
Убралася в коралики.
Як сива зозулька
Верни мої подарунки
Верни .мої гроші
Твоя мама говорила,
Що я нехороший.

А я маю файну хустку,
Купила ми мама,
А ще крашу буду мати
Від свого Івана.

Ой, поїхав мій миленький
Та й до Коломиї
Привезе ми подарунок
Буде те на мені.

Вийди, вийди,
Я прийшов з базару
Купив тобі кошик мила
На здачу гітару

Коломийку заспіває
Найменша дитина.
Нема краю веселого
Як вкраїнські села,

Де їдете, там чуєте
Пісеньку веселу.
Хлопчик. Дівчата!
Хочемо з вами танцювати.
Дівчинка.
Хлопці! Поспішайте!
В рядок ставайте!
Гарне й весело
Польку нашу починайте!
Всі виходьте танцювати,
Бо прийшли музики грати!
Дайте лиха закаблукам,
Щоб почули аж в Прилуках!
(Танець «Полька»).
Продавець ласощів.
Купуйте, люди, пиріжечки —
Із м 'ясом, сиром, зерном гречки,
Духмяні, свіжі як роса,
Землі родючої краса!
Наш пиріжок з пухкого тіста,
Червонобокий, смачний, чистий.
0дна копієчка ціна —
Не дві, не три, а лиш одна!
(Роздає дітям і гостям ласощі). Усі учасники ярмарку довільно танцюють під веселу народну музику.
Ведуча.
На доброму ярмарку ми побували,
Одні продавали — інші купували,
Співали, сміялись та ще й жартували,
Та про предків наших славних з шаною згадали.
Ведучий. Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо всім, щоб у ваших родинах завжди був достаток, щоб було що продавати і було за що купувати.
Усі учасники виходять із залу, співаючи останній куп¬лет пісні «Ой, там на веселім базарі».
Всі.
Ой, том, на веселім базарі, )
Продавали, купували, жартували
І з покупками потому ,
Повертаємось додому, додому.



Категорія: Позакласна робота | Додав: Admin
Переглядів: 1113 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]