Понеділок
18.12.2017
08:02
Головна » Файли » Предмети » Світова література

Підготовка й проведення позакласних заходів
[ Викачати з сервера (99.0Kb) ] 11.02.2013, 22:55
Підготовка й проведення позакласних заходів

Позакласна робота з світової літератури — важливий чинник морально-естетичного виховання читача, що вчиться, надання йому повноцінної літературної освіти.

Практика свідчить, що успіху у своїй роботі досягають, як правило, ті вчителі світової літератури, які не обмежуються спілку­ванням з учнями лише на уроці, а й надають належну увагу позакласним заходам, влаштовують літера­турні вечори, диспути, конференції, вікторини, ігри, екскурсії та ін.
Бо ці заходи дають їм можливість прилучити своїх вихованців до світу поезії, театру, музики, живопису. Учні на них не просто присутні. Вони ― активні учасники дійства, кожному з них доводиться пробувати себе в ролі поета, літературознавця, критика, рецензента, бібліотекаря, дослідника, актора, художника. А це чи не найефективніший спосіб навчити їх особистісно сприймати мистецтво, розуміти його творчу сутність, специфіку.
 
Підготовка позакласних заходів
Проведення будь-якого виховного заходу з світової літератури вимагає великої підготовчої роботи як самого вчителя, так і його підопічних.
 
Складаючи план позакласних заходів, я насамперед думаю про те, для чого вони потрібні, яка мету я ставлю та в який спосіб її буде досягнуто, чи матимуть ці захо­ди виховний вплив на учнів і чи будуть вони їм цікаві.
 
На початку семестру я завжди проводжу опитуван­ня і раджуся з учнями про те, які заходи вони хотіли б провести, в яких хотіли б узяти участь.
 
При цьому слід пам'ятати, що участь учнів має ґрун­туватися винятково на добровільній основі. Примус істотно знижує кінцеві результати заходу — як щодо його якості, так і щодо виховного ефекту. Саме тому я намагаюся спочатку зацікавити учнів, захопити їх, а вже потім безпосередньо розпочинати підготовку. Звичайно, зацікавити всіх дітей і залучити їх до роботи в колективі дуже важко, і, щоб усі учні стали активни­ми учасниками заходу, йому має передувати тривала роз'яснювальна робота.
 
У процесі цієї роботи я пояснюю учням, для чого потрібне проведення заходу, намагаюся переконати їх, але при цьому ніколи не примушую до участі. Найчастіше виходить так, що якщо більшість згодні з пропонованою ідеєю, то решті нема куди подітися й вони змушені тягнуться за більшістю. Іноді доводить­ся вислухувати заяви про те, що раніше вони в жодних заходах не брали участі й не збираються цього робити. Але коли в результаті виконаної роботи я бачу, що такі вихованці беруть активну участь у позакласних заходах, мені стає дуже приємно. У такому випадку я вважаю, що поставленої мною мети, хоча й частково, не повною мірою, але досягнуто.
 
Протягом року кожен учень може взяти участь у кількох заходах, спробувати свої сили в різних видах діяльності. Перед проведенням позакласного заходу або вико­нанням якого-небудь доручення я налаштовую учнів на їх обов'язкове, стовідсоткове виконання. Але цей стовідсотковий обсяг для кожного різний. Якщо для одного повне, точне й бездоганне виконання завдання на всі 100 % — це звично, то для тих, хто тягнеться за кращими, виконання дорученого навіть на 70 % — уже великий успіх. І це я також заохочую, тому що це також перевершення себе і просування вперед.
 
Якщо учень з якоїсь причини не бере участі в заході, але є присутнім під час його підготовки, на репетиціях, обговореннях, для мене це великий успіх. Це означає, що його цікавлять події, що відбуваються всереди­ні групи. Я зробила для себе висновок, що не лише сам позакласний захід несе виховне навантаження, не менш (а може й більш) важливим є процес його під­готовки.
 
До підготовки й проведення позакласних заходів необ­хідно залучати й батьків, колег-педагогів та ін.
 
Крім проблеми, як зацікавити й залучити учнів до роботи, існують і інші.
 
Готуючи який-небудь захід, доводиться розв'язувати десятки організаційних про­блем, наприклад:
 
• де й коли провести попередній перегляд і власне захід;
• як та яких глядачів запросити;
• кого призначити ведучим;
• яку підібрати музику й де її взяти;
• який підібрати реквізит і де взяти костюми;
• як оформити приміщення;
• де дістати експонати та як їх розташувати;
• де посадити журі (якщо це необхідно для заходу), і де журі обговорюватиме підсумки;
• хто вручатиме призи (якщо це передбачено сце­нарієм), як відбуватиметься ритуал нагородження й багато чого іншого.
 
Але найголовніше, мабуть, — це кому та які ролі дору­чити.
 
І, зрозуміло, не завжди потрібно повністю перекладати турботу про необхідний реквізит на плечі учнів, оскіль­ки через відсутність у них того чи іншого матеріалу, інструмента або речі, що потрібні за сценарієм, вони можуть просто взяти й відмовитися від участі в заході.
 
Перш ніж я почала проводити позакласні заходи з світової літератури, мені потрібно було дізнатися, на що кожен із них здатний, що може робити й чим може допомогти класу. Тому спочатку я провела анкетування, що допо­могло мені дізнатися про творчий потенціал учнів, їхні схильності, інтереси.
 
Залежно від того, які цілі я ставлю перед собою, питан­ня в анкеті можуть бути різними.
 
Наприклад:
 
Анкета № 1
Мета: підготовка до проведення позакласного заходу з світової літера­тури.
 
1. Незабаром у нас у школі відбува­тиметься свято, присвячене __________________.
Як ви вважаєте, в якій формі його краще провести?
 
• літературно-музичний вечір;
• вечір поезії;
• театралізована вистава;
• вікторина; рольова гра;
• огляд-конкурс;
• інше
 
2. Яку участь у ньому ви могли б узяти? Відзна­чте кілька варіантів:
 
• можу написати сценарій;
• можу підібрати музику;
• можу оформити сцену;
• можу проспівати;
• станцювати;
• можу випустити стіннівку тощо;
• буду глядачем;
• інше _________________________________.
 
3. Де, на вашу думку, було б доцільно провести це свято?.
 
4. Як оформити приміщення?
 
5. Кого ви хотіли б побачити на святі як цікаво­го гостя?
 
Ця анкета дозволяє не лише почати підготовку до заходу, але й краще дізнатися про особистості самих учнів, їх активність, міру залучення до громадського життя, допомагає з'ясувати позицію, яку вони займа­ють у класі, і ступінь їх авторитету серед товаришів. Звичайно, наведена анкета не є еталонною, тому до кожного чергового заходу я намагаюся підготувати невелике анкетування, враховуючи особливості й спе­цифіку майбутнього заходу.
 
Проведення заходів

Позакласні заходи, можуть бути різними за формою і змістом. У процесі навчально-виховної діяльності в кожного вчителя складаються свої уподобання щодо їх проведення. Так, я у своїй роботі намагаюся використовувати такі форми та жанри:
 
Аукціон (літературний) — форма гри-змагання, спрямована на виявлення в учнів інтересу до знань, на формування вміння обґрунтовано і точно висловлювати власну думку, на розвиток здатності уважно слухати відповідь та вносити до неї свої доповнення. Сценарій конкурсно-ігрової програми містить опис дійства та правил їх проведення у викладі ведучого. Ремарки дають уявлення передбачуваної поведінки глядачів. Дух суперництва і змагання впливає на вироблення відпові­дних вмінь щодо поведінки учасників, які мають бути шанобливими, зібраними, лаконічними у відповідях. Ведучий ого­лошує тему запитань (наприклад, назвати книги, в яких використовуються числівники або займенники), учасники пропо­нують варіанти відповідей. Коли варіанти вичерпані, ведучий рахує до трьох, супроводжуючи кожну цифру ударом молотка. Переможцем стає той, хто дав правильну відповідь. Матеріалом для літературного аукціону можуть бути приказки, при­слів'я, загадки на різні теми (про працю, професії і т. ін. ), літературні твори (наприклад, згадати твори, в назві яких звучить будь-який колір, або вірші, присвячені порам року, казки, в яких діють лише тварини). Захід може бути присвячений одному письменнику чи поету. Для активізації гри ведучий може використати підказки (ключові слова, нагадати деталі, прочитати епізод з твору).
 
Вікторина — цікава гра, у процесі котрої в логічній або хронологічній послідовності ставляться запитання, що об'єднані загальною темою.
 
Гра — в основі — принцип змагання у кмітливості й швидкості реакції у процесі відповідей на різноманітні запитання.
 
КВК — складається з кількох конкурсів: привітання команд, розминка, змагання на кмітливість та швидкість кількох учас­ників, конкурс капітанів, домашнє завдання.
 
Конкурс (драматичний, пантоміми, ораторів) — змагання на краще творче виконання якогось завдання.
 
Олімпіада — змагання учнів у виконанні різних завдань навчального характеру, що має на меті перевірити якість їхньої теоретичної і практичної підготовки, стимулювання їх до більш активної роботи із засвоєння знань.
 
Турнір — форма пізнавальної діяльності учнів, творче змагання кількох команд-учасників, які по черзі «атакують» і «обороня­ються», ставлячи запитання супротивнику і колективно готуючи відповіді.
 
Фестиваль — конкурсне змагання, огляд талантів учнів, у процесі якого протягом кількох днів відбуваються вікторини, екскурсії, вечори.
 
Естафета — гра, огляд винахідливості, фантазії, гумору, де учасники вигадують один для одного завдання на імпровізацію (вигадати і показати сценку, інсценізацію з якогось літературного твору, передати пантомімою зміст приказок, загадок, прислів'їв та ін. ) і по черзі їх виконують.
 
Бесіда — форма обміну думками, спостереженнями на якусь тему. Серед видів бесід найпопулярніші такі, тематика котрих пов'язана з образотворчим мистецтвом (естетичні), із нормами і принципами моралі (етичні), з проблемами світогляду (філософські). Основні умови, що сприяють дієвості бесід: розчленування складних морально-естетичних та світоглядних тем на конкретніші проблеми; розробка тематичного і змістового планів з урахуванням загального розвитку й віку учнів; емоційно позитивне ставлення учнів; використання різноманітних прийомів під час проведення бесіди, що активізують увагу і забезпечують стійкий інтерес до колективного обговорення; авторитетність ведучого. Дієвість сценарію бесіди залежить від всебічного знання предмета розмови, вміння організувати серед учнів активний обмін думками, добору цікавих запитань, що забезпечуватимуть колективний аналіз та відповідні висновки, від загальної структури, що визначає логіку, послідовність проведення: визначення теми та стимулювання зацікавленості до змісту, обґрунтування значимості обговорюваної теми, послідовність у розкритті питань, підбиття підсумків.
 
Вечір (літературний) — документально-художня вистава, одна з дієвих форм виховання естетичних смаків учнів, роз­ширення їхнього культурного світогляду, виховання почуття прекрасного, розвитку творчих здібностей та обдаровань, інтересу до літератури. Форми тематичного вечора у літературній вітальні можуть бути такими: вечір-оповідання, вечір-диспут, театралізова­ний концерт, літературне свято, літературний театр, літературна вітальня та ін., що визначають характер матеріалу і прин­цип побудови сцен. Сценарії тематичних вечорів — це, власне, розмови про людину, про творчу особистість через конкретну сценічну дію: читання віршів і прози, розповідей ведучих, створення відповідної атмосфери за допомогою музики, пісень, оформлення, композиційної побудови. Матеріал для сценарію вибирається з літературних та науково-популярних джерел, газет та журналів, енциклопедичних видань.
 
День — масове свято, що ретельно готується і проводиться протягом однієї доби, передбачаючи значну кількість учасників. День Літератури (наприклад, ювілею письменника, книги, поезії) може містити такі форми: святкову лінійку, виступ агітбригади, науково-практичну конференцію, конкурс знавців, бесіди, колективні перегляди фільмів та вистав, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, вікторини, КВНи, вечори.
 
Заочна екскурсія або мандрівка має на меті розширити світогляд учнів, поповнити їхній багаж знань, стимулювати пізнавальну активність. Може бути проведена у формі усного журналу, бесіди за «круглим столом», прес-конференції. Сценарій передбачає розробку маршруту і відповідну послідовність дій: вступне слово ведучого, що оголошує мету екс­курсії і маршрут, невеликі повідомлення учнів з переглядом наочності, обговорення, виступи, підбиття підсумків і плану­вання нового маршруту. У ході підготовки учні читають рекомендовану літературу, відвідують пам'ятні місця, готують повідомлення, наочний матеріал (ілюстрації, фотоальбоми, стенди, кінофільми).
 
Свято — форма організації життя та діяльності шкільного колективу (День незалежності — 24 серпня, Міжнародний день слов'янської писемності — 24 травня, День театру — 27 березня, День Перемоги — 9 травня). Сценарій свята складається з трьох частин: 1) привітання зі святом, підбиття підсумків, нагородження переможців; 2) художня частина — концерт; 3) танці, ігри, атракціони та змагання.
 
Театр-експромт — форма розігрування вистави неочікуваного змісту з елементами імпровізаційної гри може вико­ристовуватися як елемент свята або вечора. У процесі підготовки ініціативна група складає сценарій, що містить сюжет театральної вистави (казка, детективна історія, легенда, анекдоти), готує картки з визначенням ролей. Під час проведення заходу картки роздаються (або розподіляються за жеребкуванням) присутнім, які запрошуються за лаштунки. Написаний текст оголошується «за кадром», актори виходять на сцену і грають свої ролі.
 
Усний журнал — форма позакласного заходу, що складається з повідомлень учнів (життя і діяльність відомих особи­стостей; творчість письменників, учених, композиторів; літературні події), які, залежно від змісту, можуть бути проілюст­ровані експонатами, діафільмами, магнітофонними записами. Окремі сторінки журналу можуть бути представлені твор­чими доробками самих учнів — читання власних віршів, виконання пісень, демонстрація малюнків або картин. Сценарій свята готує редколегія.
 
Концерт — публічне виконання творів малих форм різноманітних видів мистецтв.
 
Театралізований концерт — концерт, що має єдиний сценічний образ, для створення котрого використовуються виразні театральні засоби: сюжетний хід, рольова персоніфікація ведучих, сценографія, театральний костюм, грим, сценічна ат­мосфера. Сценарій концерту складається з переліку художніх номерів, що супроводжуються текстом ведучого, а також описом виразних засобів (світло, музика, кіно, слайди, масові мізансцени), що становлять єдиний образ вистави, причому номери, як правило, об'єднані у художньо-смислові блоки (взаємопов'язані концертні виступи).
 
Літературно-музична композиція — вид театральної вистави, в якій органічно сполучаються літературно-художні та музичні елементи для цілеспрямованого і найбільш продуктивного впливу на розум та почуття глядача.
 
Створення сценарію
 
Отже, робота над створенням сценарію починається з осмислення теми, з пошуку найвиразнішого, найоптимальнішого драматургічного рішення.
 
Формування задуму відбувається за трьома стадіями: вибір теми, конкретизація або створення сценарного пла­ну, уточнення й збагачення.
 
Тема може обиратися в результаті обговорення якогось питання, бачення проблеми, вивчення святкового кален­даря. У процесі виношування задуму визначаються ідея, жанровий різновид заходу, конфлікт, місце проведення, кількість епізодів, головні виражальні засоби.
 
Наприклад, задум проведення літературного вечора, присвяченого М. де Сервантесу, виник у процесі вивчення роману «Дон Кіхот»: учні не сприймали головного героя, висловлювали своє нерозуміння його вчинків. Часу на уроці, як завжди, не вистачає, щоб зануритися у життя і творчість митця. Найкращий засіб зробити це — літературний вечір.
 
Учні ініціатив­ної групи самі збирали документальний та художній матеріал, читаючи книжки і статті в Інтернеті, вибираючи, на їхній погляд, найцікавіше. Потім обговорювалися доцільність інформації та логіка її розташування у сценарії. Так само розпо­ділялися ролі виконавців, обговорювалося оформлення залу і костюми. Відчуття, що учні все роблять самі і саме від них залежить успіх справи, окрилювало, об'єднувало і захоплювало колектив.
 
Щоб полегшити формулювання теми, слід відповісти на запитання: про що йтиметься у сценарії? Що в ньому головне?
 
На стадії конкретизації задуму визначається жанр (концерт-реквієм, вечір-портрет та ін.), що відбиває емоційне ставлення сценариста до охоплених подій.
 
Працюючи над сценарієм, потрібно ґрунтовно продумати не тільки послідовність номерів, логіку дії, а й змістове наповнення заходу, передбачаючи звучання, особливість впливу, переконливість виконання. Для цього сам сценарист має бути обізна­ним з методикою та практикою художнього читання, уміти враховувати не тільки зовнішність, вік, стать виконавців, а й особливості голосу, володіння інтонацією.
 
Особлива роль у сценарії належить поезії. Вона найбільш емоційно впливає не слухача, створює відповідний настрій, задає тональність розмові, не випадково її джерело пов'язується з молитвою, змовлянням, плачем. Ритмічне і звуково орга­нізоване поетичне слово виконує в сценарії функцію композиційного обрамлення. Поетичне слово, змонтоване з докумен­том, поетизує, надає йому естетичного і смислового значення.
 
Музика — необхідна органічна частина, що відіграє важливу роль у проведенні вечора. Вона може створювати загальну атмосферу композиції, вести теми, що контрастують між собою, доповнювати, організовувати ритмічну зміну сцен, ілюструвати, емоційно підсилювати текстовий матеріал. Серед елементів музичного оформлення можуть бути використані улюблені твори письменника, його вірші, покладені на музику, або власні музичні твори (Е. А. Гофман, О. Грибоєдов), музичні фрагменти.
 
Тому, добираючи музичне оформлення до вистави, слід врахувати час і умови написання музичних творів, їх співвідне­сеність із текстовим матеріалом, час звучання, особливості аранжування та манери виконання, а також підготовку ауди­торії.
 
Аналіз позакласних заходів
 
Після кожного заходу ми аналізуємо його, оцінюємо його ефективність за такими критеріями:
 
• чи досягнуто мети;
• які завдання, поставлено перед проведенням захо­ду, та в якому обсязі виконано;
• які причини недоліків, щоб наступного разу уник­нути їх.
 
А я для себе ціную виховний ефект заходу.
 
Я анкетувала учнів за такими питан­нями:
 
Анкета № 2
 
Мета: проаналізувати тільки-но проведений захід.
 
• Ваше загальне враження від проведеного заходу?
• Що Вам сподобалося найбільше?
• Що Ви відчували, про що думали?
• Чи потрібно було проводити саме цей захід і саме зараз? Чому?
• Що було зайвим? Чому?
• Чи дав проведений захід що-небудь особисто для вас? Що саме?
• Чи варто проводити подібні заходи ще?
 
Цю анкету можна провести відразу після заходу або через кілька днів. Результати анкетування — думки й висловлювання дітей особливо корисні для планування і проведення наступних заходів, тому що дозво­ляють урахувати недоліки й надалі уникнути їх.
 
І останнє. Навіть якщо у ваших учнів під час виховного заходу мимоволі щось не вийшло, після його проведення в жодному разі не можна дорікати їм, щоб у них не опустилися крила і не зникли інтерес і бажан­ня брати участь у наступному заході.
 
Література

1. Беленький Г. И. Приобщение к искусству слова: Раздумья о преподава­нии литературы в школе. — М., 1990.
 
2. Завадская Т. Искусство чтения в художественном развитии подростков. — М., 1968.
 
3. Капська А. Й. Практикум з виразного читання. — К., 1988.
 
4. Литвинцева Г. Литературно-музыкальная композиция. Опыт сценариста // Сценарное мастерство: Методическое посо­бие в помощь начинающему автору. — М., 2002. — С. 34 — 46.
 
5. Методические рекомендации к внеклассной работе по русской литературе (творчество А. Ахматовой и М. Цветаевой) для студентов-практикантов филологического факультета/Сост. В. М. Висина, Е. Ф. Задорожняя. — К., 1991.
 
6. Шароев И. Г. Драматургия массового действа. — М., 1979.
 
Категорія: Світова література | Додав: Admin
Переглядів: 4286 | Завантажень: 1272 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]