Неділя
19.11.2017
20:49
Головна » Файли » Предмети » Укр. мова та літ.

Конспекти уроків вчителя Крам В. Р.
[ Викачати з сервера (39.6Kb) ] 15.01.2016, 13:31
Тема. “Свята земля, святе моє дитинство…” Образ головного героя повісті М.Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Мета. Охарактеризувати головного героя повісті, акцентувати увагу на ролі оточення щодо формування особистості Михайлика; розвивати пам’ять, увагу, фантазію, навички виразного читання й переказу, вміння грамотно висловлювати свої думки, наводити переконливі докази, обґрунтовування; формувати кругозір, світогляд школярів; впливати на формування кращих моральних якостей учнів, виховувати любов до батьків, пошану до старших, любов до природи і світу Обладнання: мультимедійний проектор, картки для роботи в групах, портрет М.Стельмаха, ілюстрації до твору Казка вкладає в мої уста ото слово, до якого дослуховуються земля і вода, птиця в небі й саме небо М. Стельмах Тільки вільний народ своє щастя кує, Тільки вільний народ і бере, і дає… О. Олесь Зростає покоління молоде, Нові вогні горять на небокраї… М. Рильський Хід уроку I. Установчо-мотиваційний етап 1. Психологічна настанова щодо вивчення теми Учитель. Доброго дня, діти! Ось іще один урок української літератури. Він сьогодні за розкладом. Проте, сподіваюся, не за розкладом ваші почуття, думки, побажання. 2. Аутотренінг Я – школяр. Я – особистість. Я думаю, я мислю. Я хочу знати більше! II. Повідомлення теми та мети уроку Слово вчителя “Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими і широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх. Михайло Стельмах у своєму творі відслонює перед нами підземні джерела, різні шари свого дитинства,” – так починає свій відгук про повість Дмитро Павличко. Дитинство справді – найпрекрасніша пора життя, безтурботна, красива, казкова. Діти бувають різними: мрійливими, бешкетними, допитливими, винахідливими – такими, з якими ми часто знайомимось на уроках літератури. Отже, гість нашого уроку – мрійливий хлопчик з далекого подільського села Михайлик, герой повісті “Гуси-лебеді летять”. III. Активізація пізнавально-творчої діяльності учнів  Розповідь з елементами бесіди, гри 1. Ваші враження після прочитання твору. (Учні висловлюють свої враження) 2. “Ланцюжок” Отже, “Гуси-лебеді летять” – це твір про.. 3. З яким твором перегукується повість М.Стельмаха? У чому полягає ця схожість? (О. Довженко “Зачарована Десна;” автобіографічна повсть: обидва твори автори писали у зрілому віці) Учитель. А зараз спробуємо відгадати нашого героя з-поміж інших літературних героїв, вже вам знайомих; для цього вам слід або погоджуватись зі мною, або заперечувати мою думку. Вікторина “Згоден – не згоден”  Михайлик – то чистий розбишак – халамид ник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на нього: там шибку з рогатки вибив, там синяка підбив своєму закадичному другові, там перекинув діжку… Наче біс сидів якийсь в хлопцеві (Мова йде про Федька – героя оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник”)  Михайлик більш за все чомусь любив моркву. Поки ніхто не дивись, вони з Піратом кинулись до моркви. “Вириваю одну, - згадує Михайлик, - мала. Я за другу – ще тонша. Третю – тонка. А моркви захотілось – аж тремчу. Перебрав цілий ряд, а щоб ніхто не здогадався, посадив назад – хай доростає”. (Звичайно, це також не Михайлик, а Сашко – герой автобіографічної кіноповісті “Зачарована Десна”)  Якось Михайлик зі своїм закадичним другом вирішили втілити благородну ідею – провести під свинарником льохи Манюні метро… Хлопці уже майже підкопалися до половини свинарника, і раптом … - “клята льоха” провалилася! (Звісно, мова йде про веселих “тореадорів з Васюківки”)  Є в Михайлика, коли послухати одних, слабість, а коли повірити іншим – дурість…, що завдає йому “найбільшого клопоту та лиха.” Навчився він швидко самотужки читати. (Мова йде, безперечно, про Михайлика – героя повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”) Учитель. Сьогодні герой нашого уроку, наш гість – добра, допитлива селянська дитина. Можливо, тобі, сучасний юний читачу, що полюбляє пригоди робото-подібних персонажів бойовиків, Михайлик видається таким собі інопланетянином, екзотичною людиною з іншої епохи. Але не поспішайте, друзі, дивитися зверхньо на хлопчика з подільського села: у Михайлика є чого повчитися. IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу Проблемне питання  Що, на вашу думку, спонукало автора написати повість у зрілому віці?  Які питання є головними у цьому творі і чому?  Головний герой – сам автор, коли був ще малим Михайликом. Хто він? Який він? Михайлик – це ніби ланцюжок, що з’єднує два світи: світ природи та світ людини. Спільне та відмінне цих світів підтверджуємо цитатами з твору (елементи коментованого читання) Рольова гра У ході рольової гри учні пригадують зимові розваги сільських дітей 20-х рр.. Форма гри – телеміст, завдяки якому ми “потрапляємо” безпосередньо на місце подій. Ведуча. Ми маємо прямий репортаж з місця подій. На черзі телеміст Дяківці XIX ст.. – Рожнів XXIст. Журналіст. Я перебуваю на при церковному пагорбі в Дяківцях і маю унікальну можливість взяти участь у зимових розвагах місцевих дітей. Навколо панує неповторна атмосфера. На чому тут тільки не катаються: одні на санчатах, другі – на грамаках, треті – на шматкові жерсті. Хтось умудрився замість ковзанів осідлати притерті худоб’ячі кістки… Ведуча. Христино, чи є серед дітей наш герой Михайлик? Журналіст. Так! Він саме спускається з гірки на ночовках. Та, здається, зараз йому буде непереливки, бо виїхав Михайлик прямо перед своєю матір’ю, поблідлою від страху і гніву. Ведуча. Ми стали свідками забав тогочасних дітей. Цікаво, у які ігри грають їх однолітки-сучасники? “Мікрофон”  Чи є у вас улюблена іграшка?  В які ігри ви полюбляєте грати?  Чи матиму я рацію, якщо пожалію хлопця, скажу, що Михайлик – бідна нещасна дитина, якій не поталанило тримати в руках справжньої іграшки? Слово вчителя Бесіда Михайлик дуже чутливий до слова, як і кожна дитина в його віці, він схильний до наслідування дорослих, говорить, “як старий”. Але хіба він може не дивувати нас багатим народним словом, яке перейняв від дідуся, мами, тата?  Як на прикладі тексту довести, що любов дійсно була одним з основних чинників становлення особистості героя?  Хто формує доброту і любов у Михайлика? Чому?  Яким чином життя дитини тісно переплітається з життям прекрасного в природі?  У чому незвичність образу Михайлика? На кого з героїв художніх творів він схожий?  Які успіхи у навчанні мав Михайлик?  Чим Михайлик відрізнявся від інших героїв твору?  За допомогою кого і чого формується кругозір, світогляд героя?  Чим захоплювався хлопчик в дитинстві? Як це вплинуло на майбутнього письменника?  Які книжки полюбляв читати письменник?  В чому виявилася доброта, чемність хлопчика?  Який талант мав хлопчик?  Чому герой по-різному ставиться до мешканців села?  Чи вдалося М. Стельмаху реально відобразити власне дитинство у творі?  Побудуйте схему формування Михайлика як особистості: школа Мар’яна природа батько Михайлик дядько Себастіян бабуся мати Люба дідусь Метод “Займи позицію”  Чи можна стверджувати, що повість “Гуси-лебеді летять” – це легкий для розуміння твір? Чому?  Яка ідея твору?  Як ви розумієте образ гусей-лебедів? Що вони символізують у зв’язку з образами Михайлика, діда, бабусі, Люби? Слово вчителя І все-таки, дивовижно допитливим, залюбленим у землю, милосердним, совісним хлопчикові допомагають стати багато людей. Михайликів кругозір формують люди, що його оточують.  Хто ж допомагає нашому герою стати прекрасною людиною? V. Рефлексія  То яким перед вами постав головний герой? Свої враження запишіть у вигляді сенкану.  Чого ви особисто можете повчитися в Михайлика? Метод “Прес” 1. У чому полягає духовна краса таких людей, як Михайлик? 2. Які риси маленького героя, на ваш погляд, свідчать про те, що він згодом став талановитим і знаним письменником? VI. Домашнє завдання Скласти доміно до життєвого і творчого шляху письменника Написати твір-мініатюру на тему “А я б з Михайликом поговорив про…” «Шлях особистого досвіду» в сучасній школі Пошуково-дослідницький метод у процесі формування компетентностей учнів на уроках української мови У розуму є три шляхи до істини: шлях роздумів – найблагородніший; шлях наслідування – найлегший; шлях особистого досвіду – найважчий. Конфуцій Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Сучасна освіта потребує нової теорії освіти – особистісно орієнтованого навчання, яке передбачає на різних його етапах різну роль вчителя: вчитель-організатор, вчитель-спостерігач, вчитель-консультант, вчитель-партнер. «Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», - цю думку В. Сухомлинського можна, на жаль, застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі. На уроці навчаються діти, тому саме вони й повинні виявити максимум активності і самостійності у навчальній діяльності, а завдання вчителя – пробудити пізнавальний інтерес, стимулювати активність учнів протягом усього уроку, навчитись вчитись. Якщо до роботи залучається слухова й зорова пам'ять, є більше шансів задовольнити потреби у формуванні різних умінь. Однак використання лише зорової та слухової пам’яті недостатнє. Понад 2400 років тому Конфуцій сказав: Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію. Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання необхідних методів навчання, серед яких найефективнішим, на мій погляд, є пошуково-дослідницький, за якого певні елементи знань повідомляє педагог, а частину учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені питання чи розв’язуючи проблемні завдання. Учитель організовує пошук нових знань за допомогою різних завдань. Проблемні ситуації передбачають самостійну навчальну діяльність. Не запам’ятовування готових істин, а роздуми, аналіз, самостійне розв’язання різноманітних проблемних ситуацій є вирішальним чинником у формуванні критичного мислення. Пошуково - дослідницька праця учнів, лінгвістичні спостереження над мовним матеріалом, проблемні питання примушують дітей здобувати знання самостійно, досліджувати різні мовні явища, аналізувати їх – думати. Йдеться не про велику науково - дослідницьку роботу, а про стислі за обсягом конкретні завдання, під час виконання яких діти вчаться бути уважними, виділяти головне, важливе, зіставляти, порівнювати, робити логічні власні висновки, давати оцінку, висловлювати судження, оформляти свої спостереження в мовному плані образно, добираючи потрібну лексику. Пошуково-дослідницький метод розвиває в дітей пізнавальний інтерес до предмета, самостійне, усвідомлене сприйняття дійсності, формує міцні, глибокі знання, науковий світогляд і, що дуже важливо, забезпечує високий рівень навченості учнів. Перебуваючи у такому проблемно-діалогічному середовищі, учні відчувають себе цінними, вільними, отримують досвід активного спілкування, знаходяться на шляху інтелектуально-особистісного зростання, формують навички навчально-пізнавальної діяльності, проведення наукового пошуку – осмисленого і самостійного оволодіння знаннями.. Недарма в народі кажуть: «Доки не впрієш, доти не вмієш». Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникового звороту. Усе прекрасне на землі бере початок з колоска Тема. Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникового звороту. Усе прекрасне на землі бере початок з колоска. Мета: створити умови для практичного засвоєння учнями відомостей про дієприкметниковий зворот; сприяти формуванню вмінь визначати його в реченнях, правильно будувати та інтонувати речення з дієприкметниковими зворотами і вживати у таких реченнях розділові знаки; розвивати самостійність, логічне мислення, культуру мовлення, цікавість до усної народної творчості та традицій українського народу; виховувати пошану до праці хліборобів, бережливе ставлення до хліба. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Форма проведення – урок-дослідження. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика,фразеологія, синтаксис, культура мовлення і стилістика. Міжпредметні зв’язки: література, народознавство. Обладнання: підручники, колоски пшениці, хліб, вишитий рушник, квіти-символи України, плакати з українськими приказками та прислів’ями про хліборобську працю. Хід уроку І Навчально-мотиваційний етап. 1.Організаційний момент. 2. Актуалізація опорних знань. - Що таке дієприкметник? - Доведіть, що дієприкметник є формою дієслова. - Які ознаки прикметника він має? - Назвіть активні і пасивні дієприкметники. - Чим вони відрізняються? - До яких частин мови належать слова: солений і солоний? 3. Мотивація навчальної діяльності учнів. Спостереження над мовним матеріалом. На дошці записані речення. З корзини, покритої білим рушником, виглядали пиріжки з маком. З покритої білим рушником корзини виглядали пиріжки з маком. - Чим відрізняються ці речення? - А чим вони схожі? ( Учні висловлюють свої міркування: речення схожі за змістом, а різні за інтонацією, розділовими знаками, порядком слів, однак пояснити розбіжності не можуть). 4. Повідомлення теми і мети уроку. - Сьогодні ми присвятимо наш урок дослідженню цих проблем і, надіюсь, зможемо пояснити розбіжності у реченнях. А допоможуть нам у цьому розповідь про хліборобську працю та народна мудрість українських прислів’їв. • Слово вчителя. З давніх-давен народ над усе цінував хліб, сіль і честь. Хліб – то багатство, достаток, сіль – то людська гідність, за яку предки наші стояли, навіть не маючи шматка хліба ані дрібка солі, і нам, спадкоємцям, заповідали стояти на тому. Праця хлібороба завжди була почесною, бо хліб – усьому голова. Хто з нас не смакував маминих пиріжків? А як приємно і смачно пахне хліб, коли ми йдемо повз нашу пекарню! А чи задумувались ви, працю яких людей вкладено у буханець хліба? (учні називають професії: агроном, селекціонер, технолог, вчитель, коваль, тракторист, комбайнер, пекар…) Саме тому, мабуть, хліб святий. Святий, бо освячений любов’ю людських сердець, зігрітий теплом дбайливих рук. Хліб… Таке м’яке, пахуче, тепле слово, а ще й яке таємниче! Є воно тільки у слов’янських мовах. Розкопки свідчать, що 7 тисяч років тому люди вже пекли в попелі коржі з ледь-ледь змеленого, а точніше розтовченого в ступі зерна. У всіх народів хліб вважався найбільшою святинею. Про нього писали поети, він прославлявся в піснях та думах. Коли його не ставало – приходило лихо. Не даремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Будь-яке свято чи обряд не обходилися без паляниці. Народжувалася дитина – йшли з хлібом, мати виряджала сина в далеку дорогу з хлібом, справляли весілля чи будували хату – приходили з хлібом. Дорогих гостей неодмінно зустрічали з хлібом-сіллю. От і ми сьогодні розпочинаємо нашу роботу з хлібом-сіллю. То ж в добру путь! ІІ. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу. • Слово вчителя. Уявіть собі, що ми дослідники і знаходимось в лінгвістичній лабораторії. Перед нами стоїть завдання: дослідити, який шлях проходить хліб, з’являючись на нашому столі, і як утворюється дієприкметниковий зворот. Етапи нашої роботи нам підкажуть українські приказки і прислів’я. 1 етап – «Посій впору – будеш мати зерна гору.» Завдання 1. Як називається пора, коли кругом навесні усе сіють? (Посівна). Завдання 2. Що треба зробити, щоб виростити урожай і посмакувати духмяним хлібом? (Учні називають дії трударів) Зорати, посіяти, виростити, скосити, змолотити, змолоти, замісити, спекти. 2 етап – «Розпочалися жнива – закачуй рукава». Завдання 1. Як називається професія людини, яка стежить за тим, в яку землю і коли вкинути зерно, як за ним доглядати, щоб колосок був повним і важким? (Агроном) Завдання 2. Від поданих дієслів утворити дієприкметники: Зорати Посіяти Виростити Скосити Змолотити Змолоти Замісити Спекти 3 етап – «Біліє колос – давай жатці голос». Завдання 1. Як називається пора, коли розпочинають збирати урожай? (Зажинки або Перший сніп). Завдання 2. Які слова називаються означуваними, а які залежними? До поданих дієприкметників доберіть означувані слова та залежні. Зоране Посіяне Вирощений Скошене Змолочена Змелена Замішене Спечений 4 етап - «День у жнива рік годує». Пам’ятай!!! «Згайнуєш на жнивах хвилинку – втратиш не одну зернинку». Завдання 1. Як називається пора, коли всюди йде збір урожаю зернових? (Жнива). А кінець жнив, коли зібраний останній колосок? (Обжинки або Останній сніп). Завдання 2. Складіть речення з поданими словосполученнями: Зоране трактористами поле Пшениця, посіяна навесні Урожай, вирощений хліборобами Скошене косаркою жито Змолочена комбайном пшениця Борошно, змелене у млині Замішане мамою тісто Хліб, спечений бабусею Завдання 3. Порівняйте подані речення. Над зораним трактористами полем летіли лелеки. Пшеницю, посіяну навесні, називають яриною. Де стоїть означуване слово відносно дієприкметникового звороту? Виведіть правило, коли дієприкметниковий зворот виділяється комою. 5 етап – «Як жнуть укупі, то не болить у пупі». Завдання 1. Які страви готують із борошна? Завдання 2. Зробити синтаксичний розбір речень та поставити розділові знаки у них. Яка синтаксична роль дієприкметникового звороту? Шматок хліба поділений навпіл робить людей друзями. Я завжди пам’ятатиму смак випеченої бабусею паляниці. ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу. 6 етап – «Краще працюватимеш- більше хліба матимеш», «Найсмачніший хліб від свого мозоля». Завдання 1. Відгадайте загадку: Круглий, мов сонечко, Щедрий, мов літечко, На черінь просунеться І стоїть – красується. З печі – на блюдо, Їжте мене, люди, на здоров’ячко. (Коровай). Завдання 2. Що ми називаємо дієприкметниковим зворотом? Коли дієприкметниковий зворот відокремлюється комами? А коли ні? Завдання 3. Перебудуйте записане на дошці складне речення на просте, ускладнене дієприкметниковим зворотом. Вся кімната наповнилася приємним ароматом духмяного хліба, який тітка Ганна вийняла з печі. Завдання 4. Побудуйте з двох речень одне, ускладнене дієприкметниковим зворотом. В печі жваво рум’янились пиріжки. Вони були посипані цукровою пудрою. ІV. Рефлексійно-оцінювальний етап. «Буде той голодніший, хто жнивами холодочка шукає», «Не той урожай, що у полі, а той, що в коморі». Завдання 1. Рефлексія «Снопок». ( У кожного на парті лежить колосок. Учні кажуть, що нового дізналися з уроку і ставлять колосок у снопок. Найстаранніший у процесі уроку учень перев’язує перевеслом сніп і ставить його на покуть). Завдання 2. «Хвала рукам, що пахнуть хлібом». (Учні пояснюють вислів, розламують хлібину, передають кожному по шматочку, смакують і діляться своїми враженнями та думками про те, що вклала господиня у випечений нею хліб). • Слово вчителя. Знати ціну хліба – це моральне завдання кожного. Бо хліб і життя – це нероздільні поняття. Хлібом у нас зустрічають гостей, Хліб на весіллі цвіте в короваї, І краще немає на світі вістей, Ніж – хліб уродився у рідному краї. V. Домашнє завдання: Вивчити правила про дієприкметниковий зворот. Скласти твір-мініатюру «Хвала рукам, що пахнуть хлібом», використовуючи дієприкметникові звороти. ЗАГАДКА ЯК ВИД УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ. ЗМІСТ І ФОРМА ЗАГАДОК Мета: розкрити барвистий світ народних загадок, особливості цього оригінального виду фольклору; дати поняття про народну загадку, роль метафори в ній, про класифікацію загадок за змістом; розвивати логічне мислення, пам’ять, уяву школярів; виховувати допитливість, інтерес до фоль¬клору, зокрема до народних загадок. Обладнання: видання українських народних загадок, комплект «Слово й образ». Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Теорія літератури: загадка, метафора. ХІД УРОКУ 1. Організаційний момент 2. Вступне слово вчителя Наш урок ми розпочинаємо з розв’язання пелюсткового кросворду. Необхідно правильно вписати відповіді, щоб у виділених кружечках про¬читати тему уроку, над якою ми будемо працювати сьогодні. 1. Як називається фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події? (Казка) 2. Який синонім можна добрати до слова коштовність? (Скарб) 3. Антонім слова важко. (Легко) 4. Як записати слово робота п’ятьма буквами? (Праця) 1. Як називали дівчину в казці, що відгадала всі загадки пана? (Мудра) 2. Група речень, об’єднаних спільним змістом, головною думкою і гра¬матично,— дє…. (Текст) 5. Не кущ, а з листочками, не людина, а навчить. (Книга) 1. Повідомлення теми, мети уроку Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимося із загадками як видом усної творчості, розглянемо зміст і форму загадок, з’ясуємо роль метафо¬ри в ній, а також навчимося визначати види загадок та відгадувати їх. 1. Вивчення нового матеріалу 1. Бесіда за питаннями. • Як ви гадаєте, чому цей жанр фольклору має таку назву? Від якого слова вона походить? (Від слова «гадати» — думати, здогадуватися) Загадка є свідченням гостроти розуму людей, яскравого, образно¬го сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те, що цей вид фольклору апелює до людської думки — гадки. Умінню відга¬дувати загадки колись надавали великого значення. Воно були мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини. o Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчи¬на», «Котигорошко») o У сиву давнину відгадування загадок було частиною весільного об¬ряду — своєрідним екзаменом на розумову зрілість молодої чи мо¬лодого. У ліричних піснях, широко відомих і нині, живуть спогади про цю давню традицію: Дівчинко моя, Галю, Щось я тобі загадаю. Як вгадаєш — моя будеш, Не вгадаєш — чужа будеш. У чому ж полягає основна особливість загадки? (Утому, що в її осно¬ві лежить метафоричне запитання.) • А що таке метафора? Метафора (від грецького metapfora — переміщення, віддалення) — перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності. Отже, предмет зображення в загадці називається не прямо, а інако- мовно, приховано. Щоб дати відповідь на метафоричне запитання, треба вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності. 1. Розгляд побудови загадок. Робота за картиною. Розгляньте картини за мотивами загадок: 1) «Стоїть півень на току у червонім ковпаку». (Мак) 2) «Що то за віконця, що допомагають бачити сонце?» (Окуляри) • Опишіть предмети, зображені на картині. Що подібне є у зовніш¬ньому вигляді півня і маку? • Які слова в загадці вказують на цю подібність? (Червоний ковпак) o Що ж допомагає відгадати цю загадку? (Подібність в описі зовнішньо¬го вигляду). o А яка ж подібність між окулярами і совою? (Загадка «Що то за вікон¬ця, що допомагають бачити сонце?») o Отже, які є способи приховування задуманих предметів? (Опис зо¬внішнього вигляду, дії, властивостей; на основі протиставлення.) o То що ж називається загадкою? (Загадка-невеликий твір, в якому в прихованій формі описується задуманий предмет, котрий слід відга¬дати.) 1. Опрацювання статті підручника «Про загадки». 2. Робота в групах. І група. Прочитайте загадки, вміщені в підручнику. Визначте, про що йдеться в кожній групі загадок. Оберіть до кожної групи заголовок. IIгрупа. Загадки створювалися народом протягом багатьох віків. По¬ясніть, яка з наведених загадок могла виникнути раніше, яка — пізніше; що в них спільного. • Баба-Яга, дерев’яна нога, весь світ годує, а сама голодна. (Соха) • Залізний ніс у землю вріс, риє, копає, проти сонця грає. (Плуг) • Кінь сталевий, вівса не просить, а оре і косить. (Трактор) IIIгрупа. З’ясуйте форму загадок. Придумайте усно малюнки, які б відображали їх зміст. Віз без коліс, а з батога сльози ллються. (Човен) Біжить свинка, Вирізана спинка, Оглянеться назад, А й сліду не знать. (Човен) Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книга) • Отже, які є види загадок за змістом? • Яку форму можуть мати загадки? 1. Виразне читання і відгадування загадок, вміщених у підручнику. Що в хаті зимою замерзає, а надворі ніі (Вікно) (Інтонація запиталь¬на, хитрувата) 1. Підсумок уроку • Який твір називається загадкою? • Назвіть основні особливості загадок. Порівняйте загадки на одну й ту ж тему (про очі) у фольклорі різ¬них народів: Українське: Два брати під одним дахом, один другого не бачить. Російське: Два братца через грядку смотрят, да не сойдутся. Грецьке: Два брати посварилися, одна гора їх розвела (у перекладі). • То як звучать загадки на одну тему у фольклорі різних народів? Але українські загадки мають яскравий національний колорит, від¬дзеркалюють особливості побуту українського народу, його світобачення. 1. Домашнє завдання Вивчити напам’ять п’ять загадок; дослідити, в яких українських на¬родних казках та міфах Давньої Греції, які ви читали, герою часто дово¬дилося відгадувати загадки. Запишіть назви таких творів.
Категорія: Укр. мова та літ. | Додав: Admin
Переглядів: 346 | Завантажень: 4 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]