Положення про внутрішньошкільний контроль

1. Загальні положення

1.1. Дійсне положення розроблене відповідно до Закону «Про освіту», «Типового положення про освітню установу», статуту школи.

1.2. Положення регламентує зміст і порядок проведення внутрішньошкільного контролю (ВШК).

1.3. ВШК - процес одержання та переробки інформації про хід і результати навчально-виховного процесу (НВП) для прийняття на цій основі управлінського рішення.

1.4. Положення про ВШК затверджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

1.5. Задачі внутрішньошкільного контролю:

• здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;
• виявлення випадків порушень і невиконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, уживання заходів для їх припинення;
• аналіз причин, що лежать в основі порушень, уживання заходів для їх попередження;
• аналіз та експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
• вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
• збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
• аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;
• надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

1.6. Зміст контролю:

• виконання Закону «Про освіту» в частині обов'язковості основної загальної освіти;
• використання методичного забезпечення в освітньому процесі;
• реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;
• ведення шкільної документації (плани, класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали позаурочної діяльності тощо);
• рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти;
• дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;
• дотримання порядку проведення проміжної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;
• робота творчих груп, методоб'єднань, бібліотеки;
• реалізація виховних програм та їх результативність;
• організація харчування та медичного обслуговування школярів;
• охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;
• виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
• стан методичної роботи;
• інші питання в рамках компетенції директори школи.

1.7. Основні методи контролю:

• анкетування;
• тестування;
• соціальне опитування;
• моніторинг;
• письмове й усне опитування;
• вивчення документації;
• бесіда;
• хронометраж тощо.

1.8. Види ВШК (за змістом):

• тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, підрозділу, групи, МО, одного вчителя або класного керівника);
• фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

1.9. Форми ВШК:

• персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);
• класно-узагальнюючий (фронтальний);

1.10. Організація перевірки стану кожного з питань змісту ВШК складається з таких етапів:

• визначення мети контролю;
• об'єктів контролю;
• складання плану перевірки;
• інструктаж учасників;
• вибір форм і методів контролю;
• констатація фактичного стану справ;
• об'єктивна оцінка цього стану;
• висновки, що випливають з оцінки;
• рекомендації або пропозиції з удосконалення навчально-виховного процесу (НВП) або усунення недоліків;
• визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

1.11 За підсумками ВШК у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

• проводяться засідання педагогічної або методичної ради, виробничі наради, робочі наради з педагогічним складом;
• результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

1.12 Директор школи за результатами ВШК приймає рішення:

• про видання відповідного наказу;
• про обговорення підсумкових матеріалів контролю колегіальним органом;
• про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
• про залучення до дисциплінарної відповідальності працівників;
• про заохочення працівників;
• інші рішення в межах своєї компетенції.

2. Персональний контроль

2.1. Персональний контроль припускає вивчення й аналіз педагогічної діяльності окремого вчителя.

2.2. У ході персонального контролю комісія вивчає відповідність рівня компетентності працівника відповідно до вимог його кваліфікації, професіоналізму та продуктивності:

• рівень обізнаності вчителя в основах теорії педагогіки, психології та вікової фізіології; змісту базового компонента предмета, що викладається; у методиках навчання та виховання;
• уміння створювати комфортну атмосферу в освітньому процесі;
• уміння застосовувати у практичній діяльності широкий набір методів, прийомів і засобів навчання; елементарні методи та засоби педагогічної діагностики; основні форми диференціації контингенту учнів; основні методи формування й розвитку пізнавальної та комунікативної культури учнів;
• рівень оволодіння вчителя педагогічними технологіями, найбільш ефективними формами, методами та прийомами організації педагогічного процесу;
• рівень підготовки учнів;
• збереження контингенту учнів.

2.3. При оцінці діяльності вчителя враховується:

• виконання державних програм у повному обсязі (проходження матеріалу, проведення практичних робіт, контрольних робіт, екскурсій тощо);
• рівень навчальних досягнень учнів;
• ступінь самостійності учнів;
• диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі навчання;
• спільна діяльність учителя й учня;
• наявність позитивної емоційної атмосфери;
• уміння відбирати зміст навчального матеріалу;
• здатність до аналізу педагогічних ситуацій;
• уміння коректувати свою діяльність, узагальнювати свій досвід, складати та реалізувати план свого розвитку;
• форми підвищення професійної кваліфікації вчителя.

2.4. При здійсненні персонального контролю комісія має право:

• знайомитися з документацією відповідно до посадових обов'язків учителя (з тематичним плануванням, поурочними планами, класними журналами, щоденниками та зошитами учнів, протоколами батьківських зборів, планами виховної роботи тощо);
• вивчати практичну діяльність педагогічних працівників школи через відвідування й аналіз уроків, позакласних заходів тощо;
• аналізувати статистичні дані про результати педагогічної діяльності (контрольні роботи, зрізи, тематичне оцінювання тощо);
• аналізувати результати методичної, дослідно-експериментальної роботи вчителя;
• виявляти результати участі учнів в олімпіадах, конкурсах, виставках, конференціях тощо;
• організувати соціологічні, психологічні, педагогічні дослідження (анкетування, тестування учнів, батьків, учителів);
• робити висновки та приймати управлінські рішення.

3. Класно-узагальнюючий контроль

3.1. Класно-узагальнюючий контроль здійснюється в конкретному класі.

3.2. Класно-узагальнюючий контроль спрямований на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу в тому або іншому класі.

3.3. У ході класно-узагальнюючого контролю вивчається весь комплекс навчально-виховної роботи в окремому класі:

• діяльність усіх учителів;
• включення учнів у пізнавальну діяльність;
• прищеплення інтересу до знань;
• рівень навчальних компетентностей, шкільна документація;
• виконання однакових вимог до учнів;
• стимулювання потреби в самоосвіті, самоаналізі, самовдосконаленні, самовизначенні;
• співробітництво вчителя й учнів;
• виконання навчальних програм (теоретичної та практичної частини);
• володіння вчителя новими педагогічними технологіями при організації навчання;
• дотримання єдиного орфографічного режиму;
• робота вчителя з попередження відставання учнів, робота з учнями зі слабкими навчальними досягненнями;
• диференціація й індивідуалізація навчання;
• робота з батьками учнів;
• система виховної робота;
• соціально-психологічна атмосфера у класному колективі.

3.4. Класи для проведення класно-узагальнюючого контролю визначаються за результатами аналізу за підсумками навчального року, півріччя або чверті.

3.5. За результатами класно-узагальнюючого контролю проводяться наради при директорі або його заступниках, класні часи, батьківські збори.