| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог файлів
система роботи з молодими педагогами
| [ Викачати з сервера (144.5 Kb) ] | 12.11.2012, 13:37 |
Система управління роботою з молодими педагогами Складниками цієї системи є: /. Науково-методична та практична підготовка керівників школи до роботи з молодими кадрами. 2. Визначення структури методичної роботи з учителями-початківцями. 3. Забезпечення скоординованості в плануванні роботи. 4. Реалізація творчого підходу до організації та роботи з молодими спеціалістами. 5. Поточне та остаточне збирання працівниками школи зворотної інформації для аналізу результатів роботи з молодими кадрами та здійснення відповідної корекції. Кожен складник має конкретний зміст, форми та методи реалізації, що сприяє вирішенню на професійному рівні питання організації роботи з молодими педагогами. Так, перший складник системи управління передбачає: 1. Добір науково-методичної літератури та матеріалів з питань передового педагогічного досвіду (ППД), створення картотеки та оформлення рубрики «Організаторам роботи з молодими кадрами». 2. Розробку методичних рекомендацій, пам'яток, алгоритмів, анкет (зокрема й для проведення діагностичних зрізів), планів, нестандартних заходів тощо для роботи з молодими спеціалістами. 3. Консультації, співбесіди, семінари-практикуми, круглі столи, диспути тощо. • чинникам індивідуального розвитку особистості молодого вчителя (мотивам вибору професії; рисам характеру; рівню професійної підготовки; ступеню активності залучення у взаємини зі шкільним колективом; моральним рисами); • соціально-психологічним чинникам, пов'язаним із діяльністю шкільного колективу (особливостям організації педагогічної праці, умовам роботи вчительського колективу; характеру взаємин у колективі; ставленню дирекції, колег, учнів, батьків до молодого вчителя; творчому характеру діяльності педагогічного колективу тощо); • соціальним чинникам (житлово-побутовим умовам молодого вчителя, заробітній платі тощо); • соціологічним чинникам (стабільності або плинності педкадрів тощо). Творча група з підготовки круглого столу, використавши наукові дослідження, ППД, запропонувала орієнтовні критерії визначення рівня професійної готовності молодого вчителя до роботи, об'єднані в 5 блоків, які були оголошені й прокоментовані учасникам круглого столу. До таких критеріїв належать: 1-й блок — наявність потреби в спілкуванні з дітьми, любові до них, широкого культурного кругозору, наполегливості в роботі; відчуття нового; справедливості, педагогічного такту, вимогливості до себе та інших, спостережливості, товариськості; педагогічної уяви, працездатності, цілеспрямованості. 2-й блок — наявність знань, умінь і навичок у галузі навчальної роботи, зокрема вміння аналізувати психічні стани учнів і особливості сприймання та засвоєння ними знань, розвивати мислення дітей, виробляти в них навички навчальної праці, уміння забезпечувати індивідуальний підхід до школярів, формувати інтерес до предмета, уміння планувати і проектувати знання, оперувати ними, підтримувати працездатність учнів протягом усього уроку за допомогою різних методів навчання, уміння контролювати й оцінювати знання школярів; знання програм, уміння ефективно виконувати заплановане, здатність до самоаналізу педагогічної діяльності. 3-й блок — наявність знань, умінь і навичок у галузі виховної роботи, зокрема вміння планувати виховну роботу на рівні сучасних вимог, організувати позакласну й позашкільну роботу, забезпечувати співпрацю з батьками, проводити роботу з ними, уміння організовувати самовиховання школярів, застосовувати різноманітні форми й методи виховної роботи, уміння визначати рівень вихованості учнів, реалізовувати індивідуальний підхід тощо. 4-й блок — наявність знань, умінь і навичок у галузі підвищення кваліфікації, зокрема вміння узагальнювати досвід своєї роботи, оцінювати її ефективність, планувати самовдосконалення тощо. 5-й блок — наявність комунікативних здібностей. Реалізація творчого підходу в діяльності школи Визначення структури та планування методичної роботи з молодими спеціалістами здійснюється на діагностично-аналітичній основі за участю адміністрації школи, колективу та молодих учителів, які успішно пройшли стажування. Це забезпечує демократизм, конкретність, скоординованість роботи школи, обов'язкове виконання запланованого. Уся методична діяльність спрямована на розвиток творчих здібностей учителя, підвищення рівня його професійної майстерності. Реалізація творчого підходу до управління процесом організації роботи з молодими спеціалістами є неписаним законом адміністрації школи. Вона відбувається, коли вчитель-початківець отримує в райво призначення на роботу. Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є районна Школа молодого вчителя. Метою Школи першого року є допомога вчителю у розв'язанні конкретних проблем щодо методики викладання,, ознайомлення його із сучасними методиками й технологіями навчання, ППД, особливостями роботи зі шкільною документацією. Заняття відбуваються у формі лекцій, консультацій методиста, презентацій досвіду вчителів-майстрів, практикумів, ділових ігор, оглядів методичної літератури. Метою школи другого-третього року є допомога вчителю в професійному становленні, виробленні свого стилю роботи, розвитку фахового потенціалу. Бо ж відомо, що виховання основних професійних рис, які визначають ступінь майстерності педагога, відбуваються протягом перших 2—3 років педагогічної діяльності. Тому на заняттях школи педагогічної майстерності детально розглядають інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу, способи використання нових педагогічних технологій. Змістовна робота з молодими вчителями здійснюється в районних методичних об'єднаннях учителів, класних керівників, де вони збагачують свої знання з теорії та методики, опановують педагогічну майстерність, завдяки чому можуть забезпечити ефективний процес навчання й виховання школярів. Районний методичний кабінет, здійснюючи різноманітну діяльність на рівні району, значну увагу приділяє організації змістовної творчої роботи з молодими кадрами на місці безпосередньої практичної діяльності. На початку навчального року відбуваються зустрічі в школах, індивідуальні бесіди з кожним учителем-початківцем, під час яких ми знайомимо молодих педагогів із традиціями, які склалися в закладі, зі шкільною документацією та вимогами до її ведення, Статутом школи, режимом роботи тощо, а також із вимогами до поурочного планування, планування роботи класного керівника, даємо характеристику учительського та учнівського колективів. Директор школи дбає, у міру можливості, про забезпечення вчителя навчальними програмами і навчально-методичною літературою. Стажування як перспективний засіб забезпечення професійного становлення педагога Як же організовано стажування молодих спеціалістів у школі? Провідна роль у забезпеченні стажування молодих спеціалістів належить адміністрації школи. Відповідальність за його проведення покладено на директора чи його заступника з навчально-виховної роботи. Алгоритм організації стажування 1. Директор із числа найкращих учителів призначає наставника (враховується побажання досвідченого вчителя й початківця), який є безпосереднім керівником стажування. 2. Розроблено пам'ятку для наставника і стажиста. 3. Наставник розробляє спільно зі стажистом індивідуальний план роботи і подає його на затвердження директору чи заступнику директора. 4. Затверджено індивідуальний план стажування молодого спеціаліста з урахуванням методичної теми, над якою працює школа. 5. Під час складання розкладу уроків ми враховуємо необхідність взаємовідвідування уроків стажистом і його наставником. 6. Здійснюється внутріш-ньошкільний контроль за діяльністю наставника і стажиста та управління нею. 7. Підбиваємо підсумки стажування молодого спеціаліста і розробляємо план підвищення рівня його педагогічної майстерності протягом наступних двох років. Як бачимо, безпосереднім керівником стажування молодого спеціаліста є учитель-наставник. ОСистема управління роботою з молодими педагогами Визначивши пріоритетним напрямом роботи з педагогічними кадрами саме роботу з молодими спеціалістами (бо лише за останні 4 роки до школи прибуло 6 випускників педагогічних ВНЗ та училищ), розробили систему управління цією діяльністю, яка має глибокий зміст, творчий характер і дає позитивні результати. За цією системою колектив виростив 6 таких педагогів. Складниками цієї системи є: /. Науково-методична та практична підготовка керівників школи до роботи з молодими кадрами. 2. Визначення структури методичної роботи з учителями-початківцями. 3. Забезпечення скоординова-ності в плануванні роботи. 4. Реалізація творчого підходу до організації та роботи з молодими спеціалістами. 5. Поточне та остаточне збирання працівниками школи зворотної інформації для аналізу результатів роботи з молодими кадрами та здійснення відповідної корекції. Кожен складник має конкретний зміст, форми та методи реалізації, що сприяє вирішенню на професійному рівні питання організації роботи з молодими педагогами. Так, перший складник системи управління передбачає: 1. Добір науково-методичної літератури та матеріалів з питань передового педагогічного досвіду (ППД), створення картотеки та оформлення рубрики «Організаторам роботи з молодими кадрами». 2. Розробку методичних рекомендацій, пам'яток, алгоритмів, анкет (зокрема й для проведення діагностичних зрізів), планів, нестандартних заходів тощо для роботи з молодими спеціалістами. 3. Консультації, співбесіди, семінари-практикуми, круглі столи, диспути тощо. Як приклад наведемо окремі фрагменти круглого столу на тему: «Особистість молодого вчителя й середовище адаптації». Особливу увагу приділено комплексу чинників, знання та врахування яких допомагає молодому фахівцю швидше адаптуватися до умов шкільного життя, зокрема: • чинникам індивідуального розвитку особистості молодого вчителя (мотивам вибору професії; рисам характеру; рівню професійної підготовки; ступеню активності залучення у взаємини зі шкільним колективом; моральним рисами); • соціально-психологічним чинникам, пов'язаним із діяльністю шкільного колективу (особли- востям організації педагогічної праці, умовам роботи вчительського колективу; характеру взаємин у колективі; ставленню дирекції, колег, учнів, батьків до молодого вчителя; творчому характеру діяльності педагогічного колективу тощо); • соціальним чинникам (житлово-побутовим умовам молодого вчителя, заробітній платі тощо); • соціологічним чинникам (стабільності або плинності педкадрів тощо). Творча група з підготовки круглого столу, використавши наукові дослідження, ППД, запропонувала орієнтовні критерії визначення рівня професійної готовності молодого вчителя до роботи, об'єднані в 5 блоків, які були оголошені й прокоментовані учасникам круглого столу. До таких критеріїв належать: 1-й блок — наявність потреби в спілкуванні з дітьми, любові до них, широкого культурного кругозору, наполегливості в роботі; відчуття нового; справедливості, педагогічного такту, вимогливості до себе та інших, спостережливості, товариськості; педагогічної уяви, працездатності, цілеспрямованості. 2-й блок — наявність знань, умінь і навичок у галузі навчальної роботи, зокрема вміння аналізувати психічні стани учнів і особливості сприймання та засвоєння ними знань, розвивати мислення дітей, виробляти в них навички навчальної праці, уміння забезпечувати індивідуальний підхід до школярів, формувати інтерес до
предмета, уміння планувати і проектувати знання, оперувати ними, підтримувати працездатність учнів протягом усього уроку за допомогою різних методів навчання, уміння контролювати й оцінювати знання школярів; знання програм, уміння ефективно виконувати заплановане, здатність до самоаналізу педагогічної діяльності. 3-й блок — наявність знань, умінь і навичок у галузі виховної роботи, зокрема вміння планувати виховну роботу на рівні сучасних вимог, організувати позакласну й позашкільну роботу, забезпечувати співпрацю з батьками, проводити роботу з ними, уміння організовувати самовиховання школярів, застосовувати різноманітні форми й методи виховної роботи, уміння визначати рівень вихованості учнів, реалізовувати індивідуальний підхід тощо. 4-й блок — наявність знань, умінь і навичок у галузі підвищення кваліфікації, зокрема вміння узагальнювати досвід своєї роботи, оцінювати її ефективність, планувати самовдосконалення тощо. 5-й блок — наявність комунікативних здібностей. Реалізація творчого підходу в діяльності школи Визначення структури та планування методичної роботи з молодими спеціалістами здійснюється на діагностично-аналітичній основі за участю адміністрації школи, колективу та молодих учителів, які успішно пройшли стажування. Це забезпечує демократизм, конкретність, скоординованість роботи школи, обов'язкове виконання запланованого. Уся методична діяльність спрямована на розвиток творчих здібностей учителя, підвищення рівня його професійної майстерності. Реалізація творчого підходу до управління процесом організації роботи з молодими спеціалістами є неписаним законом адміністрації школи. Вона відбувається, коли вчитель-початківець отримує в райво призначення на роботу. Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є районна Школа молодого вчителя. Метою Школи першого року є допомога вчителю у розв'язанні конкретних проблем щодо методики викладання,, ознайомлення його із сучасними методиками й технологіями навчання, ППД, особливостями роботи зі шкільною документацією. Заняття відбуваються у формі лекцій, консультацій методиста, презентацій досвіду вчителів-майстрів, практикумів, ділових ігор, оглядів методичної літератури. Метою школи другого-третього року є допомога вчителю в професійному становленні, виробленні свого стилю роботи, розвитку фахового потенціалу. Бо ж відомо, що виховання основних професійних рис, які визначають ступінь майстерності педагога, відбуваються протягом перших 2—3 років педагогічної діяльності. Тому на заняттях школи педагогічної майстерності детально розглядають інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу, способи використання нових педагогічних технологій. Змістовна робота з молодими вчителями здійснюється в районних методичних об'єднаннях учителів, класних керівників, де вони збагачують свої знання з теорії та методики, опановують педагогічну майстерність, завдяки чому можуть забезпечити ефективний процес навчання й виховання школярів. Районний методичний кабінет, здійснюючи різноманітну діяльність на рівні району, значну увагу приділяє організації змістовної творчої роботи з молодими кадрами на місці безпосередньої практичної діяльності. На початку навчального року відбуваються зустрічі в школах, індивідуальні бесіди з кожним учителем-початківцем, під час яких ми знайомимо молодих пе- дагогів із традиціями, які склалися в закладі, зі шкільною документацією та вимогами до її ведення, Статутом школи, режимом роботи тощо, а також із вимогами до поурочного планування, планування роботи класного керівника, даємо характеристику учительського та учнівського колективів. Директор школи дбає, у міру можливості, про забезпечення вчителя навчальними програмами і навчально-методичною літературою. Стажування як перспективний засіб забезпечення професійного становлення педагога Як же організовано стажування молодих спеціалістів у школі? Провідна роль у забезпеченні стажування молодих спеціалістів належить адміністрації школи. Відповідальність за його проведення покладено на директора чи його заступника з навчально-виховної роботи. Алгоритм організації стажування 1. Директор із числа найкращих учителів призначає наставника (враховується побажання досвідченого вчителя й початківця), який є безпосереднім керівником стажування. 2. Розроблено пам'ятку для наставника і стажиста. 3. Наставник розробляє спільно зі стажистом індивідуальний план роботи і подає його на затвердження директору чи заступнику директора. 4. Затверджено індивідуальний план стажування молодого спеціаліста з урахуванням методичної теми, над якою працює школа. 5. Під час складання розкладу уроків ми враховуємо необхідність взаємовідвідування уроків стажистом і його наставником. 6. Здійснюється внутріш-ньошкільний контроль за діяльністю наставника і стажиста та управління нею. 7. Підбиваємо підсумки стажування молодого спеціаліста і роз-
робляємо план підвищення рівня його педагогічної майстерності протягом наступних двох років. Як бачимо, безпосереднім керівником стажування молодого спеціаліста є учитель-наставник. Основні методи роботи, які використовують наставники в школі: 1. Бесіда з молодими спеціалістами за конкретними розділами педагогіки, з питань наукового змісту предмета, методики викладання. 2. Обмін думками щодо змісту нових здобутків психолого-педагогічної науки, педагогічної практики. 3. Спільне моделювання системи уроків з теми або окремого уроку, виховного заходу. 4. Випереджальне проведення уроків для молодого колеги. 5. Консультування молодого вчителя щодо організації навчально-виховного процесу. 6. Спільна підготовка з питань добору дидактичного матеріалу. 7. Відвідування уроків, поза-класних занять із подальшим детальним їх аналізом тощо. Особливу увагу наставники приділяють запобіганню негативних проявів поведінки молодого вчителя: зарозумілості, вередливості, зверхньому ставленню до колег, учнів, батьків, безвідповідальності стосовно повсякденних обов'язків — і водночас підтримують ініціативу, творчий пошук. Центром роботи із впровадження досягнень психології та педагогіки, передового педагогічного досвіду став шкільний методичний кабінет. Тут пропонують науково-педагогічну літературу, матеріали з досвіду роботи, створюють тематичну картотеку, картотеку ГТПД, пропонують газети «Завуч», «Психолог», «Освіта Вінничини» тощо. Влившись у педагогічний колектив школи, знайшовши своє місце в ньому, молодий учитель виконає свою професійну місію лише тоді, коли відчує, що не тіль- ки його колеги і він сам, а і його учні — це єдине ціле, єдина шкільна спільнота. Адже вирішальними в системі взаємин у шкільному колективі є стосунки між учителями й учнями. Саме від них значною мірою залежать результати всієї навчально-виховної роботи школи. Усі заходи спрямовано на розв'язання проблеми «Молодий учитель і учнівський колектив». Педагогічна праця — це єдність трьох чинників: • педагогічної діяльності; • педагогічного спілкування; • особистості вчителя. Пам 'ятка Організація і зміст роботи з молодими спеціалістами /. Організаційні питання. 1. Кількість молодих спеціалістів, у школі (за роками, предметами; ПІБ, освіта). 2. Чи ознайомлений молодий спеціаліст зі Статутом школи, правилами трудового розпорядку, санітарно-гігієнічним режимом, правилами техніки безпеки. 3. Ставлення вчителя до своїх обов'язків. 4. Розподіл навантаження, розклад уроків молодого спеціаліста. 5. Організація робочого місця молодого вчителя (кабінет, навчальні програми, методичні посібники, періодичні видання тощо). 6. Турбота про побут молодого вчителя. 7. Психологічний мікроклімат у колективі. 8. План роботи школи з молодими спеціалістами (аналіз плану). 9. Організація сташуш^мя. 10. Форми стнмушаїні молодого вчителя. 11. Залучення молодого вчиїим до творчого життя школи. 12. Де слухали питання (зазначити висновки і рекомендації). //. Вивчення форм допомоги молодому вчителю щодо організації навчально-виховного процесу. 1. Відвідування уроків директором, заступником (їх кількість, повторюваність, аналіз уроків, висновки та рекомендації). 2. Допомога організації самоосвітньої роботи (вибори питань тощо). 3. Наставництво (ефективність, форми, результативність). 4. Школа ППД для молодих учителів. 5. Вивчення, узагальнення й поширення досвіду роботи наставників. Контроль за діяльністю молодих педагогів та її аналіз Питання про роботу з молодими вчителями, організацію стажування періодично заслуховують на педраді, нарадах у присутності директора чи завуча. Співбесіди з керівниками шкіл щодо здійснення внутрішньо-шкільного контролю роботи молодих спеціалістів і управління нею свідчать, що перевагу вони віддають запобіжному та оглядовому видам контролю, особливо в перші роки роботи вчителя, що науково, медично і практично зумовлено. Оглядовий контроль необхідний для загального ознайомлення з професійним рівнем роботи молодого вчителя. Його здійснюють після 2—3 тижнів роботи вчителя в школі у формі відвідування 4—5 уроків (краще однієї теми), що дає змогу оцінити рівень знань, умінь і навичок учнів, ефективність організації навчально-виховного процесу. Мета запобіжного контролю — визначити, які помилки можливі в подальшій роботі вчителя, і запобігти їм.
|
|
Категорія: Управління | Додав: Admin |
| Переглядів: 2816 | Завантажень: 210 |
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|